Від виручки готелю до виплати власнику номера: як формується дохідність готельної нерухомості
Готельний номер може принести 30 тисяч євро виручки за рік, але власник отримає лише частину цієї суми. Розмір виплати залежить від витрат готелю та того, як вони розподіляються відповідно до договору. Тому порівнювати інвестиційні пропозиції варто за коштами, які залишаються власнику, та умовами, за яких він їх отримує.
Що саме отримує власник
У договорі необхідно розмежувати два питання: результати яких номерів враховуються та як розраховується виплата.
Дохід може визначатися окремо за вашим номером або за загальним пулом, який об’єднує номери учасників програми. У пулі результат розподіляється за погодженою формулою, наприклад з урахуванням площі чи категорії номера. У такому разі завантаженість конкретного номера не визначає виплату безпосередньо.
Далі застосовується формула розрахунку. Власнику може належати залишок після вирахування витрат і винагороди керуючого або погоджений відсоток виручки. За моделі розподілу виручки оператор покриває обумовлені операційні витрати зі своєї частки. Такий механізм, зокрема, описано в матеріалі HVS про кондо-готелі [1].
Для інвестора важливо з’ясувати, які платежі все ж залишаються за ним: утримання будівлі, страхування, ремонт або інші внески. Розподіл виручки може застосовуватися як до окремого номера, так і до загального пулу.
За фіксованої оренди розмір платежу визначається договором. Оцінювання такої моделі включає платоспроможність орендаря, строк зобов’язань та умови після його завершення. Саме по собі формулювання «гарантована дохідність» не розв’язує цих питань: необхідно встановити, хто зобов’язаний здійснювати виплати та чим забезпечене це зобов’язання.
Які витрати враховуються до виплати
Основу виручки від проживання становлять кількість проданих ночей та їхня середня фактична вартість. Для річного прогнозу враховують сезонність, знижки й доступність номера для бронювання.
Особисте проживання власника зменшує кількість ночей, які можна продати гостям; його вплив на виплати встановлюється договором. Доходи ресторану, спа та інших підрозділів не слід автоматично включати до розрахунку доходу власника номера.
З виручки оплачуються персонал, прибирання, пральня, комунальні послуги, витратні матеріали, поточний ремонт і загальні служби готелю. Комісії платформ бронювання та туристичних посередників, а також обробка платежів теж потребують витрат.
У розрахунку за окремим номером необхідно бачити не лише підсумкову суму витрат, а й правило, за яким на нього віднесено частку загальних витрат.
Управління та послуги бренду можуть оплачуватися окремо. Marriott у звіті за 2025 рік описує базову винагороду від виручки та стимулювальну винагороду, пов’язану з прибутковістю керованого готелю, а для франчайзингових об’єктів передбачено роялті. Компанія також зазначає платежі за централізовані програми та послуги [2].
Ці умови стосуються відносин мережі з її контрагентами. Те, як відповідні витрати впливають на власника окремого номера, визначається документами конкретного проєкту.
Винагороди бренду й оператору можуть покривати різні послуги. Під час перевірки важливо встановити базу кожного нарахування, склад послуг та наявність додаткових платежів. Якщо маркетинг або бронювання вже включені до комплексної плати, окреме нарахування за ті самі послуги потребує пояснення.
Ще одна стаття витрат — резерв на заміну меблів та обладнання. Його призначення — фінансувати періодичне оновлення оснащення, як пояснює HVS в огляді договорів управління [3].
Відрахування зменшують поточну виплату, хоча роботи виконуються пізніше. Розмір резерву та порядок його використання потрібно перевіряти в договорі; масштабна реконструкція може потребувати додаткових коштів. Страхування, податки на нерухомість та окремі платежі за утримання будівлі також мають бути враховані — кожен лише один раз.
Від виручки до дохідності
Розглянемо, як цей розрахунок працює на прикладі проєкту Wyndham Garden Bucharest Airport Hotel у Бухаресті.
У фінансовій презентації вартість номера Standard у будівлі А становить 195 000 євро без ПДВ. Проєкт використовує пулову модель розподілу доходу; для наочності прогноз представлено в розрахунку на один номер [4].
Візьмемо сценарій, визначений у презентації як реалістичний:
- Середня вартість проживання — 160 євро за ніч.
- Завантаженість — 80%.
- Розрахунковий період — 365 днів.
Річна виручка становить:
160 × 365 × 80% = 46 720 євро.
Із цієї суми модель передбачає 18 688 євро на загальні витрати та маркетинг — 40% виручки.
До складу витрат включено утримання нерухомості, комунальні послуги, адміністративні витрати, маркетинг і резерви на заміну обладнання.
Після їх вирахування залишається:
46 720 − 18 688 = 28 032 євро.
Це відповідає зазначеній у презентації дохідності 14,4% від вартості номера до оподаткування та комісії за управління.
Далі прибуток розподіляється:
- 80% — інвесторам.
- 20% — керуючій компанії та оператору готельного бренду.
Розрахункова частка інвестора:
28 032 × 80% = 22 425,60 євро на рік.
Дохідність після цієї комісії:
22 425,60 / 195 000 × 100% ≈ 11,5% річних.
Це показник до оподаткування та додаткових платежів, передбачених договором.
Приклад демонструє послідовність розрахунку: середня ціна ночі та завантаженість формують виручку, з неї покриваються передбачені моделлю витрати, після чого прибуток розподіляється між учасниками.
За пулової системи індивідуальна виплата визначається часткою інвестора та правилами розподілу, закріпленими в договорі.
Слід враховувати, що наведені показники є прогнозними. Для індивідуального розрахунку додатково враховуються податки, витрати на придбання, ПДВ, якщо він залишається витратою інвестора, та передбачені договором платежі, не включені до фінансової моделі.
Резерви на оновлення й обслуговування враховуються відповідно до договору, без повторного вирахування вже включених сум.
Що перевірити перед купівлею
Фінансову модель необхідно звірити з договором: чи всі відрахування враховано та чи збігається формула виплати.
Для діючого готелю потрібні звітність про доходи й витрати, розрахунки розподілу доходу та підтвердження фактичних виплат власникам.
Самі по собі виплати не доводять стабільності доходу: важливо розуміти, з яких надходжень вони забезпечуються.
Для нового проєкту окремо оцінюються строки відкриття та період досягнення запланованого рівня завантаженості.
У договорі мають бути зрозумілими строки виплат, склад звітності, можливість перевірки розрахунків, умови додаткових внесків і виходу з програми.
Після цього можна порівнювати проєкти за дохідністю на весь вкладений капітал і перевіряти, як вона змінюється за менш сприятливих умов.
Такий розрахунок дозволяє оцінити, чи відповідає очікуваний дохід зобов’язанням і ризикам, які бере на себе власник.